1. Основний атмосферний елемент: хром (Cr, 1,50–2,00%)
Служить основою для формування захисного шару від іржі, реагуючи з киснем з утворенням триоксиду хрому (Cr₂O₃).
Цей оксид проникає через шар іржі, перетворюючи розсипчастий оксигідроксид заліза (FeO(OH)) у щільний альфа-оксигідроксид заліза (-FeO(OH)), створюючи фізичний бар’єр, який блокує доступ вологи та кисню до сталевої основи.
2. Критичний синергетичний елемент: мідь (Cu, 0,20–0,30%)
Прискорює ущільнення шару іржі та знижує швидкість розчинення оксиду заліза.
Іони міді збагачуються на межі між шаром іржі та підкладкою, утворюючи оксид міді (Cu₂O), який ще більше підвищує стабільність шару іржі та стійкість до розколювання.
3. Допоміжні армуючі елементи: Фосфор (P, менше або дорівнює 0,040%) і нікель (Ni, менше або дорівнює 0,50%)
Фосфор сприяє рівномірному зростанню шару іржі, зменшуючи ризик локалізованої виїмки та покращуючи цілісність шару.
Нікель підвищує міцність сталі, одночасно зміцнюючи зв’язок між шаром іржі та основою, запобігаючи відшарування патини, викликане змінами температури або механічним впливом.
4. Основні структурні елементи: вуглець (C, менше або дорівнює 0,16%) і марганець (Mn, 0,80–1,25%)
Конструкція з низьким-вуглецевим вмістом (менше або дорівнює 0,16%) запобігає утворенню карбіду, забезпечуючи хорошу зварюваність і міцність сталі, мінімізуючи локальну корозію, спричинену неоднорідністю складу.
Марганець підвищує міцність сталі і в поєднанні з іншими елементами підтримує стабільні механічні властивості основи, забезпечуючи надійну підтримку захисного шару від іржі.
5. Контроль шкідливих елементів: сірка (S, менше або дорівнює 0,050%) і фосфор (сувора верхня межа)
Суворо обмежує вміст шкідливих елементів, таких як сірка, щоб уникнути утворення крихких сульфідних включень, які можуть діяти як точки ініціації корозії та порушити загальну цілісність шару іржі.
